Посади вербу, бо де вербиця, там чиста водиця (приказка)
========
Посади вербу із молитвою,
Посади гінку, може прийметься.
Із молитвою - мо' очистяться
Наші річеньки скаламучені.
Може вляжуться кола смертнії,
Потечуть струмки неполинові.
І весна сипне цвітом яблуні,
Цвітом зусрічі та оновлення
У криниченьку, у покинуту,
Не забутую, а оплакану.
І в густу траву гупне яблукo
Не отруєне, не обкурене
Смертю тихою, непомітною.
Вродять вишні нам рясно-рясненько.
Порадіємо зорям ясненьким.
Защебечуть ще діти сонячно,
Усміхнемося, люди, сонечку.
Повернеться дід, сивий, немічний,
Щоб померти там, де народжений.
І своя земля пухом вляжеться,
Проростатиме незабудками.
Зашумлять тоді верби радісно.
В чисту річеньку роси вдячності
Будуть капати з гілок схилених.
У спекотний день заховаємось
В тінь лелечих крил. Утамуємо
Спрагу чистою прохолодою,
Як колись діди наші й прадіди.
Посади вербу із молитвою,
Із молитвою, із гарячою,
Покаянних сліз не жаліючи.
Може виросте. Може виплачем
Ген гріховності, світ руйнуючий,
Відбудуємо храм спаплюжений,
Златокупольний у душі своїй.
Ми молитвою порятуємо
Дорогий наш край - він приречений.
Нам останній шанс подаровано.
Не зневаж його. Богу вічному
Наші біди всі доручаючи,
Посади вербу із молитвою,
Із гарячою - хай приймається.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Не засыпайте колодцы. - Галина
«И все колодези, которые выкопали рабы отца его при жизни отца
его Авраама, Филистимляне завалили и засыпали землею.
…И Исаак удалился оттуда, и расположился шатрами в долине
Герарской, и поселился там.
И вновь выкопал Исаак колодези воды, которые выкопаны были
во дни Авраама, отца его, и которые завалили Филистимляне по
смерти Авраама [отца его]; и назвал их теми же именами, которыми
назвал их [Авраам,] отец его.
И копали рабы Исааковы в долине [Герарской] и нашли там
колодезь воды живой.
И спорили пастухи Герарские с пастухами Исаака, говоря: наша
вода. И он нарек колодезю имя: Есек, потому что спорили с ним.
[Когда двинулся оттуда Исаак,] выкопали другой колодезь;
спорили также и о нем; и он нарек ему имя: Ситна.
И он двинулся отсюда и выкопал иной колодезь, о котором уже
не спорили, и нарек ему имя: Реховоф, ибо, сказал он, теперь
Господь дал нам пространное место, и мы размножимся на земле.
(Бытие 26)
